правова допустимість, надійність доказів
Die Eigenschaft eines Beweises oder einer Sachverhaltsdarstellung, vor Gericht Bestand zu haben und rechtlich belastbar zu sein.
Властивість доказу або опису фактів, яка полягає у тому, що він може витримати перевірку в суді та є юридично обґрунтованим.
☞ Зазвичай вживається як іменник; як прикметник — у значенні «придатний для судового використання».
-
Die Gerichtsfestigkeit der vorliegenden Beweise muss durch den Anwalt geprüft werden.— Адвокат повинен перевірити юридичну придатність наведених доказів.
-
Die Gerichtsfestigkeit dieser Zeugenaussage ist aufgrund der Widersprüche fragwürdig.— Надійність цих свідчень у суді є сумнівною через наявні суперечності.
Синонимы
Антонимы