Gutsherr — WBuch

поміщик, власник маєтку

Ein Besitzer eines großen Landgutes, der über das Land und die darauf lebenden Menschen herrscht.

Власник великого маєтку, який панує над землею та людьми, що на ній живуть.

нейтральное

Der Gutsherr kontrollierte die gesamte Ernte der Bauern.

— Пан володар контролював увесь урожай селян.
Früher lebten die Arbeiter auf dem Land des Gutsherrn.

— Раніше робітники жили на землях поміщика.

Синонимы

Антонимы

господар, пан

Eine Person, die in einem bestimmten Bereich oder über eine bestimmte Gruppe eine dominante Stellung innehat.

Особа, яка займає домінуюче положення в певній сфері або щодо певної групи.

возвышенное

☞ Часто вживається метафорично щодо людини, яка здійснює необмежену владу.

In dieser Firma fühlt er sich wie ein Gutsherr.

— У цій компанії він почувається як пан на землі.
Niemand wagte es, dem Gutsherrn des Projekts zu widersprechen.

— Ніхто не наважувався заперечити пану, який керував проектом.