язичницький християнин
Ein Begriff für einen Christen, der als ungläubig oder von heidnischen Einflüssen geprägt gilt.
Термін, що позначає християнина, якого вважають невіруючим або під впливом язичницьких впливів.
☞ Має історично-конфесійну конотацію.
-
Die Gemeinde betrachtete ihn als einen Heidenchristen.— Громада вважала його язичницьким християнином.
-
Sein Glaube glich dem eines Heidenchristen.— Його віра нагадувала віру язичницького християнина.