губа (історична міра сипучих тіл)
Ein altes deutsches Hohlmaß, das die Menge des Getreides angibt, die in eine Hube passt.
Стара німецька міра об’єму, яка визначає кількість зерна, що вміщується в один „Хубе“.
☞ Історична міра вимірювання зерна.
-
Der Bauer verkaufte eine Hube Getreide.— Селянин продав один гектар зерна.
-
Die Menge einer Hube variierte je nach Region.— Обсяг кожного підйому варіювався залежно від регіону.