Implosiv — WBuch

імплозив

Ein Laut, der durch einen plötzlichen Druckabfall im Mundraum erzeugt wird.

Звук, який виникає внаслідок раптового падіння тиску в ротовій порожнині.

терминологическое

Der Linguist untersuchte den Implosiv in der Sprache.

— Лінгвіст досліджував імплозив у мові.
Ein Implosiv unterscheidet sich phonetisch von einem Plosiv.

— Імплозив відрізняється фонетично від плюзива.

імплозивний

Ein Adjektiv, das beschreibt, dass etwas nach innen gerichtet oder kollabierend wirkt.

Прикметник, який описує, що щось виглядає спрямованим всередину або колапсуючим.

нейтральное

☞ У лінгвістиці вживається як іменник; в інших випадках переважно як прикметник.

Die Implosive Wirkung der Explosion war verheerend.

— Вибухова хвиля спричинила жахливі наслідки.
Man beobachtete eine Implosive Bewegung der Wände.

— Спостерігався вибуховий рух стін.