капоте, капюшон
Eine historische Frauenkopfbedeckung (Haube oder Hut), die unter dem Kinn gebunden wurde.
Історичний головний убір для жінок (чепець або капелюшок), який зав’язувався під підборіддям.
☞ Часто використовується для технічних пристроїв або механічних деталей.
-
Die Dame trug eine elegante Kapotte aus Samt.— Жінка носила елегантний оксамитовий капот.
-
Im Museum ist eine historische Kapotte aus dem Biedermeier ausgestellt.— У музеї виставлена історична капота з періоду Бідермайєр.
-
Sie schmückte ihre neue Kapotte mit künstlichen Blumen.— Вона прикрасила свою нову капоту штучними квітами.