монетний майстер
Ein historischer Beamter oder Würdenträger, der für die Prägung von Münzen und die Verwaltung der Münzstätte zuständig war.
Історична посадова особа або сановник, який відповідав за карбування монет та керування монетним двором.
☞ Зазвичай стосується історичних посад у середньовічному або ранньомодерному контексті.
-
Der Münzherr überwachte die Qualität der neuen Goldstücke.— Монетний майстер стежив за якістю нових золотих монет.
-
In den alten Archiven wurde der Name des Münzherrn gefunden.— У старих архівах знайшли ім’я карбувальника.
-
Die Privilegien des Münzherrn wurden vom König bestätigt.— Привілеї монетного майстра були підтверджені королем.
Синонимы