нагля (історична ділянка землі)
Ein historischer Begriff für eine bestimmte Art von Landbesitz oder eine kleine Landfläche, oft im Zusammenhang mit alten Rechtsformen.
Історичний термін, що позначає певний вид земельної власності або невелику ділянку землі; часто пов’язаний зі старими правовими формами.
☞ У сучасній мові майже вже не вживається.
-
Der Bauer bewirtschaftete seine kleine Nahle mit großem Fleiß.— Селянин з великою старанністю обробляв свою маленьку земельну ділянку.
-
Die Grenzen der Nahle wurden im alten Protokoll festgehalten.— Межі річки Нахле були зафіксовані в старому протоколі.