неоплатонізм
Eine philosophische Strömung der Antike, die auf den Lehren Platons basiert und das Eine als höchstes Prinzip betrachtet.
Філософський напрям античності, який ґрунтується на вченні Платона та розглядає Єдине як найвищий принцип.
-
Der Neuplatonismus prägte die spätantike Philosophie maßgeblich.— Неоплатонізм суттєво вплинув на філософію пізньої античності.
-
Viele Konzepte des Neuplatonismus finden sich in der christlichen Mystik.— Багато концепцій неоплатонізму зустрічаються в християнській містиці.
-
Plotin gilt als der bedeutendste Vertreter des Neuplatonismus.— Плотін вважається найважливішим представником неоплатонізму.