шукаючий шлюбу, весільний
Eine Person, die im Begriff steht, die Ehe zu schließen.
Особа, яка збирається укласти шлюб.
-
Der Standesbeamte belehrte den Nupturienten über seine Rechte und Pflichten.— Посадовець по справах реєстрації актів цивільного стану пояснив нареченому його права та обов’язки.
-
Vor der Trauung müssen die Nupturienten ihre Dokumente vorlegen.— Перед весіллям наречені повинні пред’явити свої документи.
Синонимы