найвищий ранг, найвища ступінь
Ein historischer Begriff für die höchste Stufe oder den höchsten Rang innerhalb einer hierarchischen Ordnung oder eines Systems.
Історичний термін, що позначає найвищий рівень або найвищий ранг у межах ієрархічного порядку чи системи.
-
Er erreichte schließlich die Oberprima seiner Laufbahn.— Зрештою він досяг найвищого рівня у своїй кар’єрі.
-
Die Oberprima dieser Ordnung blieb unangefochten.— Старша учениця цього класу залишилася непереможеною.
Синонимы