облатка, причастниця
Ein dünnes, ungesäuertes Brot, das in der katholischen Liturgie zur Eucharistie verwendet wird.
Тонкий, некислий хліб, який у католицькій літургії використовується для Євхаристії.
☞ Зазвичай вживається в однині.
-
Der Priester hebt die Oblate während der Messe hoch.— Під час меси священик піднімає облатку вгору.
-
Die Oblaten wurden sorgfältig für das Abendmahl vorbereitet.— Облатки ретельно підготували для Вечері Господньої.
Синонимы