остеопенія
Ein medizinischer Zustand, bei dem die Knochendichte niedriger ist als normal, aber noch nicht das Niveau einer Osteoporose erreicht hat.
Медичний стан, при якому щільність кісткової тканини нижча за норму, але ще не досягла рівня остеопорозу.
-
Die Untersuchung ergab eine leichte Osteopenie in den Knochen.— Дослідження виявило незначну остеопенію в кістках.
-
Bei einer Osteopenie sollte man auf ausreichend Kalzium achten.— При остеопенії слід стежити за достатнім споживанням кальцію.
-
Der Arzt diagnostizierte eine beginnende Osteopenie.— Лікар діагностував початкову стадію остеопенії.
Антонимы