Pontifex maximus

[pɔnˈtiːfɛks ˈmaːksɪmʊs]

По слогам pon|ti|fex|ma|xi|mus

§ Грамматика

Genitiv

des Pontifex maximus

Lateinischer Eigenname/Titel; im Deutschen meist als Singular verwendet.

§Значения

верховний жрець

Das höchste religiöse Amt im antiken Rom, das von einem Priester bekleidet wurde.

Найвища релігійна посада в стародавньому Римі, яку обіймав жрець.

возвышенное

Julius Caesar wurde zum Pontifex maximus gewählt.

— Юлія Цезаря обрали Великим понтифіком.
Die Macht des Pontifex maximus war im alten Rom enorm.

— Влада Верховного понтифіка в Стародавньому Римі була величезною.

великий понтифік, духовний лідер

Eine metaphorische Bezeichnung für eine Person mit außergewöhnlicher religiöser oder geistiger Autorität.

Метафоричне позначення особи з надзвичайним релігійним або духовним авторитетом.

возвышенное

Er galt in der Gemeinde als ein Pontifex maximus des Geistes.

— У громаді його вважали верховним жрецем духу.

§Связанные слова