акт предикації
Der sprachphilosophische Vorgang, bei dem einem Subjekt eine Eigenschaft oder ein Prädikat zugeschrieben wird.
Мовно-філософський процес, під час якого суб’єкту приписується певна властивість або предикат.
-
Der Prädikationsakt bildet die Grundlage der logischen Aussage.— Акт предикації є основою логічного твердження.
-
In der Sprachphilosophie wird der Prädikationsakt genau analysiert.— У мовній філософії ретельно аналізується акт предикації.
-
Ohne einen gültigen Prädikationsakt bleibt der Satz bedeutungslos.— Без дійсного предикативного акту речення залишається беззмістовним.
Синонимы