Prädikator

[pʁɛdiˈkaːtoːɐ̯]

По слогам prä|di|ka|tor

§ Грамматика

Genitiv

des Prädikators

Plural

die Prädikatoren

§Значения

проповідник

Eine Person, die religiöse Predigten hält oder eine geistliche Lehre verkündet.

Особа, яка виголошує релігійні проповіді або проголошує духовне вчення.

возвышенное

Der Prädikator sprach mit großer Leidenschaft über die Bibel.

— Проповідник із великим запалом говорив про Біблію.
Viele Prädikatoren reisten durch das ganze Land.

— Багато проповідників подорожували по всій країні.

Синонимы

предикат

Ein Begriff aus der Logik oder Linguistik, der eine Eigenschaft oder ein Merkmal eines Subjekts beschreibt.

Термін з логіки або лінгвістики, який описує властивість або ознаку суб’єкта.

терминологическое

In diesem Satz fungiert das Verb als Prädikator.

— У цьому реченні дієслово виступає у ролі предиката.
Die Analyse des Prädikators ist für die Logik entscheidend.

— Аналіз предикатора є вирішальним для логіки.

§Однокоренные

§Связанные слова