сфера, середовище
Ein Begriff für den Bereich oder die Umgebung, in der sich jemand befindet (meist in der Wendung 'in seinem Seim').
Термін, що позначає простір або оточення, в якому перебуває людина (зазвичай у виразі «в своєму сеїмі»).
☞ Часто вживається як варіант слів «Seim» або «Sinn» у регіональних діалектах; значення походить від «сфера» чи «околиця».
-
Er ist wieder in seinem Seim.— Він знову у своїй норі.
-
Das gehört nicht in seinen Seim.— Це не належить до його обов’язків.