соліпсизм, надмірний солізм
Die Tendenz oder Praxis, in der Musik oder im Ausdruck eine einsame, isolierte oder solistische Rolle übermäßig betont.
Тенденція або практика, за якої в музиці чи в виконанні надмірно підкреслюється самотня, ізольована або солістська роль.
-
Der Kritiker bemängelte den Solözismus des jungen Pianisten.— Критик зауважив солецизм у грі молодого піаніста.
-
Ein gewisser Solözismus kann das harmonische Zusammenspiel stören.— Певний солецизм може порушити гармонійну взаємодію.
Синонимы