позивач, заявник
Eine Person, die in einem Rechtsverfahren eine Klage oder einen Antrag stellt.
Особа, яка у процесі судового розгляду подає позов або клопотання.
☞ Переважно вживається в австрійській юридичній мові.
-
Der Suderant muss die Klage begründen.— Відповідач повинен обґрунтувати позов.
-
Das Gericht hörte die Argumente des Suderanten an.— Суд вислухав аргументи позивача.
-
Die Beweislast liegt beim Suderanten.— Обов’язок доведення лежить на відповідачі.
Синонимы