тамбов
Ein Schlaginstrument, das aus einem hohlen Holzstamm besteht und durch Schlagen auf die Oberfläche Töne erzeugt.
Ударний інструмент, який складається з порожнистого дерев’яного стовбура та видає звуки при ударах по його поверхні.
☞ Стосується насамперед традиційного африканського інструменту.
-
Der Rhythmus der Tambow war in der Ferne zu hören.— Удалині чути було ритм тамбовських барабанів.
-
Der Musiker schlug vorsichtig auf die Tambow.— Музикант обережно вдарив по тамбоу.