дієслівний прикметник
Ein Adjektiv, das aus einem Verb abgeleitet ist und dessen Bedeutung eng mit dem Verb verwandt ist.
Прикметник, який походить від дієслова, і значення якого тісно пов’язане з цим дієсловом.
-
Das Wort 'lachend' ist ein typisches Verbaladjektiv.— Слово «сміючись» є типовим дієслівним прикметником.
-
In der Grammatik unterscheidet man das Verbaladjektiv von echten Adjektiven.— У граматиці розрізняють дієслівні прикметники та справжні прикметники.
-
Die Analyse des Verbaladjektivs erfordert linguistisches Fachwissen.— Аналіз дієприкметника вимагає спеціальних лінгвістичних знань.
Синонимы