дрейф, течія
Ein Begriff aus dem niederdeutschen oder regionalen Sprachgebrauch, der eine Bewegung oder einen Drift beschreibt, oft im Zusammenhang mit Wasser oder Wind.
Це термін з нижньонімецької мови або регіонального вжитку, який описує рух чи переміщення, часто у зв’язку з водою або вітром.
☞ Дуже рідкісне, регіональне слово.
-
Die stetige Vioolsdrift trieb das Boot langsam ab.— Постійний рух скрипки повільно відносив човен від берега.
-
Man konnte die Vioolsdrift im Wasser kaum sehen.— Скручування струни скрипки в воді ледве можна було побачити.