Zedille — WBuch

паличка, пруток

Ein dünner, meist aus Holz oder Kunststoff gefertigter Stab, der zum Schlagen oder Rühren verwendet wird.

Тонка паличка, зазвичай виготовлена з деревини або пластику, яку використовують для стукання чи перемішування.

нейтральное

Er hielt eine kleine Zedille in der Hand.

— Він тримав у руці маленьку цедилку.
Die Zedille aus Holz war sehr glatt.

— Дерев’яна цедилка була дуже гладкою.

Синонимы

паличка для ударних, клакер

Ein Schlaginstrument, das in der Musik oder bei rituellen Tänzen verwendet wird.

Ударний інструмент, який використовується в музиці або під час ритуальних танців.

терминологическое

Der Musiker schlug rhythmisch mit der Zedille auf das Holz.

— Музикант ритмічно стукав паличкою по деревині.
Der Klang der Zedillen erfüllte den Raum.

— Звук цедилок наповнив кімнату.