балаканина, нісенітниці
Umgangssprachlich für jemanden, der viel oder unnötig redet, prahlt oder Unsinn erzählt.
Розмовний вираз для позначення людини, яка багато або без потреби говорить, хвалиться чи розповідає нісенітниці.
☞ Часто використовується як дієприкметник II від дієслова «blaffen» для опису людини.
-
Er ist ein geblaffter Redner.— Він — балакучий оратор.
-
Warum bist du so geblafft?— Чому ти так гарчав?
Синонимы