habil — WBuch

здатний до хабілітації

In der Lage sein, eine akademische Lehrbefugung (Habilitation) zu führen.

Мати можливість здійснювати академічне викладацьке право (хабілітацію).

терминологическое

☞ Стосується переважно академічного ступеня.

Er ist ein habiler Dozent an dieser Fakultät.

— Він — здібний викладач на цьому факультеті.
Nach der Prüfung ist sie nun habil.

— Після складання іспиту вона тепер має право на самостійну викладацьку діяльність.

Синонимы

Антонимы

вправний, умілий, спритний

Besonders geschickt, gewandt oder fähig in einer bestimmten Tätigkeit.

Особливо вправний, спритний або здатний у певній діяльності.

возвышенное

Sie ist eine sehr habile Diplomatin.

— Вона дуже вміла дипломатка.
Er agierte in der Krise äußerst habil.

— У кризовій ситуації він діяв надзвичайно вміло.
Seine habilen Manöver überzeugten alle.

— Його вправні маневри переконали всіх.