гіпоїонічний
In der Musiktheorie bezeichnend für eine bestimmte Art der Tonart oder Skala, die zwischen Dur und Moll liegt.
У теорії музики позначає певний тип тональності або гами, яка знаходиться між дуром та мінором.
-
Der Komponist wählte eine hypoionische Tonleiter für das Stück.— Композитор обрав гіпоіонічну гаму для цього твору.
-
Diese Melodie klingt sehr hypoionisch.— Ця мелодія звучить дуже гіпоїонічно.
Синонимы