гіпотетичний імператив
Ein Handlungsbefehl, der nur unter der Bedingung gilt, dass ein bestimmtes Ziel erreicht werden soll.
Наказ до дії, який діє лише за умови, що потрібно досягти певної мети.
☞ Це ключове поняття в деонтологічній етиці, зокрема у Іммануїла Канта.
-
Ein Hypothetischer Imperativ verknüpft die Handlung mit einem Zweck.— Гіпотетичний імператив пов’язує дію з метою.
-
Hypothetischer Imperativ unterscheidet sich vom kategorischen Imperativ.— Гіпотетичний імператив відрізняється від категоричного імперативу.
-
Als ein hypothetischer Imperativ gilt die Anweisung, fleißig zu lernen.— Як гіпотетичний імператив виступає настанова старанно вчитися.