інфалібілістичний
Die Lehre des Infallibilismus betreffend; die Unfehlbarkeit beanspruchend oder auf sie bezogen.
Стосується вчення про інфалібілізм; претендуюче на безпомилковість або пов’язане з нею.
☞ Вживається переважно в теологічних або філософських контекстах.
-
Er vertritt eine streng infallibilistische Position.— Він дотримується суворої позиції інфалібілізму.
-
Diese infallibilistische Lehre wurde heftig kritisiert.— Це інфалібілістське вчення зазнало жорсткої критики.
-
Die Argumentation ist rein infallibilistisch.— Ця аргументація є суто інфалібілістською.
Синонимы