ізохронний
In der Zeit gleichbleibend oder zeitlich gleichmäßig ablaufend.
Те, що відбувається однаково протягом часу або рівномірно з часом.
☞ Використовується переважно в фізиці та математиці.
-
Die Schwingungen des Pendels sind isochron.— Коливання маятника є ізохронними.
-
Wir untersuchten die isochrone Abfolge der Ereignisse.— Ми досліджували ізохронну послідовність подій.
-
Der Prozess verläuft in isochronen Intervallen.— Процес відбувається через ізохронні інтервали.
Синонимы
Антонимы