неіснуючий, незначний
Nicht vorhanden, nicht existent, wie ein Niemand wirkend.
Відсутній, не існує; поводиться як ніхто.
☞ Часто вживається метафорично для позначення повної беззмістовності.
-
Seine niemandhafte Existenz blieb völlig unbemerkt.— Його непомітне існування залишилося абсолютно непоміченим.
-
Die Wirkung dieser Maßnahme war niemandhaft.— Ефект від цього заходу був нульовим.
-
Er fühlte sich in der großen Stadt niemandhaft.— У великому місті він почувався самотнім.
Синонимы
Антонимы