припущений, вважаний, гіпотетичний
Als wahrscheinlich oder angenommen betrachtet, aber nicht bewiesen.
Вважається ймовірним або припускається, але не доведено.
☞ Часто вживається в юридичних або наукових контекстах.
-
Der putative Grund für die Entscheidung blieb unklar.— Ймовірна причина цього рішення залишалася незрозумілою.
-
Es handelt sich um einen putativen Fall von Betrug.— Йдеться про ймовірний випадок шахрайства.
-
Die putative Unschuld des Angeklagten wurde angezweifelt.— Припущена невинність обвинуваченого була поставлена під сумнів.
Синонимы
Антонимы