скрипучий, верескливий
Ein hohes, schrillendes oder reibendes Geräusch erzeugend.
Створює високий, пронизливий або тертяний звук.
-
Die quietschenden Bremsen des Autos waren sehr laut.— Скриплячі гальма автомобіля були дуже гучними.
-
Die Tür klingt beim Öffnen quietschend.— Двері при відкриванні скриплять.
-
Ein quietschendes Geräusch kam aus dem alten Spielzeug.— З старої іграшки долинав скрипучий звук.
Антонимы