сильно диміти (горіти)
Unter starker Rauchentwicklung brennen oder verbrennen.
Під час інтенсивного виділення диму горіти або згоряти.
☞ Часто вживається з негативним відтінком або як кліше.
-
Das nasse Holz russte stark im Ofen.— Волога деревина сильно іржавіла в печі.
-
Die Kerze russte, weil der Docht zu lang war.— Свічка диміла, бо фітіль був занадто довгим.