блукаючий, безцільний, розсіяний
In einer unbeständigen, ziellosen oder umherschweifenden Weise handelnd oder sich bewegend.
Діючи або рухаючись непостійним, безцільним чи блукаючим способом.
☞ Часто вживається метафорично для позначення думок або життєвих шляхів.
-
Seine schnadernden Gedanken fanden keine Ruhe.— Його метушливі думки не знаходили спокою.
-
Der Wanderer führte ein schnaderndes Dasein.— Мандрівник вів безтурботне життя.
-
Die Blicke der Menge waren schnadernd.— Погляди натовпу були неспокійними.
Синонимы