дитячий, незрілий
Typisch für Schüler oder das Schulleben; kindlich oder unreif in der Ausdrucksweise oder im Verhalten.
Характерно для учнів або шкільного життя; дитяче або незріле у способі вираження чи поведінці.
☞ Часто вживається з негативним відтінком для опису нестачі професіоналізму чи зрілості.
-
Seine Argumentation wirkte auf die Experten sehr schülbrig.— Його аргументація здалася експертам дуже дитячою.
-
Sie verhielt sich in der Besprechung etwas schülbrig.— Під час наради вона поводилася трохи по-шкільному.
-
Das ist ein schülbriger Witz, den man nicht bringen sollte.— Це дитячий жарт, який не варто розповідати.
Синонимы