панівний, владний
Herrschaftlich, souverän oder die Macht ausübend (oft im historischen oder rechtlichen Kontext).
Владний, суверенний або той, хто здійснює владу (часто в історичному чи правовому контексті).
☞ У сучасній німецькій мові рідко вживається як прикметник; переважно є запозиченим словом з англійської мови або зустрічається в історичних текстах.
-
Er genoss seignioren Privilegien in der Region.— Він користувався привілеями сеньйора в цьому регіоні.
-
Die seigniore Macht des Adels war unumstritten.— Влада знаті була незаперечною.
Синонимы
Антонимы