вбитий, замордований
Als Tötung oder Lebensende erfahren; im Sinne von getötet.
Сприймається як вбивство або кінець життя; у значенні «вбитий».
☞ Дійсний пасивний дієприкметник від „umbringen“ часто вживається як прикметник.
-
Der umgebrachte Mann wurde im Wald gefunden.— Чоловіка, якого вбили, знайшли в лісі.
-
Die umgebrachte Katze lag auf der Straße.— Вбита кішка лежала на дорозі.
-
Er fühlte sich wie ein umgebrachter Mensch.— Він почувався так, ніби його вбили.