неохочий, впертий
Widerstrebend, unwillig oder gegen etwas gerichtet handelnd.
Діючи неохоче, проти волі або спрямовано проти чогось.
-
Er zeigte sich gegenüber der neuen Regelung sehr widerborstig.— Він проявив велику непокору щодо нового порядку.
-
Ein widerborstiger Geist lässt sich schwer bändigen.— Непокірний дух важко приборкати.
Синонимы