попередній
In der Zeit unmittelbar vor einem Ereignis.
У період безпосередньо перед подією.
☞ Часто вживається як атрибутивний прикметник для опису попереднього стану.
-
Der zuvoriger Plan scheiterte leider.— На жаль, попередній план зазнав невдачі.
-
Sie verließ den zuvoriger Ort schnell.— Вона швидко покинула попереднє місце.