допоміжний дієслово, функціональний дієслово
Ein Verb, das in einer Verbindung mit einem Substantiv steht und die eigentliche Bedeutung des Substantivs übernimmt.
Дієслово, яке стоїть у поєднанні з іменником і переймає його безпосереднє значення.
-
In der Wendung 'Frage stellen' fungiert 'stellen' als Funktionsverb.— У виразі «ставити запитання» слово «ставити» виступає як функціональний дієслово.
-
Linguisten untersuchen die Struktur des Funktionsverbs in der deutschen Sprache.— Лінгвісти вивчають структуру функціональних дієслів у німецькій мові.
-
Ein Funktionsverb trägt oft weniger semantische Last als ein Vollverb.— Функціональний дієслово часто несе менше семантичного навантаження, ніж повноцінне дієслово.
Синонимы