дитина з гетто
Ein Kind, das in einem sozial abgegrenzten, oft benachteiligten Stadtviertel aufwächst.
Дитина, яка виростає в соціально ізольованому, часто незахищеному районі міста.
☞ Цей термін залежно від контексту може мати зневажливий чи соціологічно-описовий характер.
-
Die Soziologin untersuchte das Leben eines Ghettokindes.— Соціологиня досліджувала життя дитини з гетто.
-
Viele Ghettokinder kämpfen mit fehlenden Bildungschancen.— Багато дітей з гетто стикаються з нестачею можливостей для освіти.
-
Er beschreibt seine Kindheit als die eines typischen Ghettokindes.— Він описує своє дитинство як дитинство типової дитини з гетто.