Hundertmarkschein

стомаркова банкнота

Eine Banknote mit einem Nennwert von einhundert Mark.

Банкнота номіналом у сто марок.

нейтральное

☞ Зазвичай стосується історичної валюти (DM).

Er zahlte mit einem alten Hundertmarkschein.

— Він заплатив старою купюрою в 100 марок.
In der Schublade lag ein zerknitterter Hundertmarkschein.

— У шухляді лежала зім’ята купюра в сто марок.
Der Sammler suchte nach einem seltenen Hundertmarkschein.

— Колекціонер шукав рідкісну стомаркову купюру.