Häusling — WBuch

домосід, людина, яка не виходить з дому

Ein Mensch, der in einem Haus lebt, oft abwertend für jemanden, der sehr häuslich oder unselbstständig ist.

Людина, яка живе в домі; часто вживається зневажливо щодо когось, хто дуже домосідний або несамостійний.

разговорное

☞ Часто вживається зневажливо.

Er ist ein reiner Häusling, der nie das Haus verlässt.

— Він справжній домосід, який ніколи не виходить з дому.
Man sollte kein solcher Häusling werden.

— Не варто ставати таким наймитом.

Синонимы

мешканець, підданий

Ein Bewohner oder ein Untertan in einem herrschaftlichen Kontext (veraltet/gehoben).

Мешканець або підданий у контексті панування (застаріле/книжкове).

возвышенное

Der alte Häusling diente dem Grafen seit vielen Jahren.

— Старий орендар багато років служив графу.