вигук радості
Ein lautmalerischer Ausruf des Jubels, der Freude oder der Begeisterung.
Звуконаслідувальний вигук радості, веселощів або захоплення.
☞ Зазвичай вживається як вигук, але може виступати у формі іменника як вигук.
-
Ein lautes Juchhe erklang im ganzen Saal.— По всьому залу пролунав гучний радісний вигук.
-
Sie stieß ein fröhliches Juchhe aus.— Вона радісно вигукнула „ура!“.
Синонимы