кардинальна чеснота
Eine der vier grundlegenden Tugenden der antiken Philosophie, die als Richtschnur für ein moralisches Leben dienen.
Одна з чотирьох основних чеснот античної філософії, яка слугує орієнтиром для морального життя.
☞ Зазвичай стосується таких чеснот: розсудливість, справедливість, мужність та стриманість.
-
Die Gerechtigkeit gilt als eine wichtige Kardinaltugend.— Справедливість вважається важливою основною чеснотою.
-
Er versuchte, jede Kardinaltugend in seinem Leben zu praktizieren.— Він намагався практикувати у своєму житті всі головні чесноти.
-
In der antiken Philosophie ist die Klugheit eine zentrale Kardinaltugend.— У давньофілософії мудрість є однією з головних кардинальних чеснот.