келія, кімната
Ein separater Raum in einem Kloster, der für die Bewohner (Nonnen oder Mönche) zur privaten Nutzung bestimmt ist.
Окрема кімната в монастирі, призначена для приватного користування мешканцями (ченцями або черницями).
☞ Сьогодні вживається переважно в історичному або монастирському контексті.
-
Die Nonne zog sich in ihre kleine Kemenate zurück.— Чениця відійшла до своєї маленької келії.
-
In der alten Kemenate herrschte vollkommene Stille.— У старій кімнаті панувала абсолютна тиша.
Синонимы