Kleinkrimineller

дрібний злочинець

Eine Person, die geringfügige Straftaten begeht.

Особа, яка вчиняє дрібні правопорушення.

нейтральное

Der Polizist nahm den Kleinkriminellen fest.

— Поліцейський заарештував дрібного злочинця.
Er gilt lediglich als Kleinkrimineller.

— Його вважають лише дрібним злочинцем.

Синонимы

дрібний злочинець

Eine Person, die keine ernsthafte Gefahr darstellt, aber dennoch kriminelle Handlungen vollzieht.

Особа, яка не становить серйозної небезпеки, але все ж вчиняє злочинні дії.

возвышенное

☞ Часто вживається з негативним відтінком для того, щоб знецінити значення вчинку.

Er ist nur ein Kleinkrimineller, der Taschen stiehlt.

— Він лише дрібний злочинець, який краде гаманці.
Die Behörden befürchten keine Gefahr durch diesen Kleinkriminellen.

— Влада не побоюється жодної небезпеки з боку цього дрібного злочинця.

Антонимы