зброя для ближнього бою
Eine Waffe, die für den Kampf in unmittelbarer Nähe zum Gegner konzipiert ist.
Зброя, призначена для бою на дуже близькій відстані від супротивника.
-
Der Soldat wählte eine effektive Nahkampfwaffe für die Mission.— Солдат обрав ефективну зброю для ближнього бою для виконання місії.
-
Ein Dolch gilt als klassische Nahkampfwaffe.— Кинджал вважається класичною зброєю для ближнього бою.
-
In diesem Training üben wir den Einsatz jeder Nahkampfwaffe.— На цьому тренуванні ми відпрацьовуємо використання кожної зброї ближнього бою.