неогея, нова земля
Ein hypothetischer oder poetischer Begriff für eine neue, erweckte oder neu gestaltete Erde.
Гіпотетичний або поетичний термін для позначення нової, відродженої або по-новому створеної Землі.
☞ Зазвичай вживається у філософських, екологічних або літературних контекстах.
-
Die Dichter träumten von einer reinen Neogäa.— Поети мріяли про чисту Неогею.
-
In dieser Vision erscheint die Neogäa als Paradies.— У цьому видінні Неогея постає як рай.