псевдонімецька мова
Eine Form des Deutschsprechens, bei der man versucht, wie ein Muttersprachler zu klingen, ohne die Sprache tatsächlich zu beherrschen.
Форма розмовної німецької мови, при якій людина намагається звучати як носій мови, не володіючи нею насправді.
☞ Часто вживається з негативним відтінком для позначення перебільшеного або неприродного наслідування.
-
Sein Petuhtantendeutsch klang für die Einheimischen sehr seltsam.— Його німецька мова звучала для місцевих жителів дуже дивно.
-
Er versuchte mit seinem Petuhtantendeutsch Eindruck zu schinden.— Він намагався справити враження своєю „петухантенською“ німецькою мовою.